Твр опис картини васильквського козача гора

Dating > Твр опис картини васильквського козача гора

Download links: → Твр опис картини васильквського козача гора → Твр опис картини васильквського козача гора

Васильківський вибрав найбільший Український краєвид. Його промінчики уже спалахують на обрії. Васильківський вибрав найбільш типовий для України краєвид.

Некліпним блакитним оком вдивляється озерце у безмежне небо. Спокійний відтінок неба налаштовує на приємну атмосферу. «До зустрічі на V фестивалі «Золоте яєчко! Сам сквер прилягає до стін старовинного Свято-Покровського чоловічого монастиря. При­ємно йти осіннім лісом, де під ногами багато опалого листя, в якому хо­ваються гриби. Для своєї картини С. У центрі цієї картини 1900 ми бачимо старого козака, що... У художньому описі автор має передати своє ставлення до зображу­ваного. Людина на картині відійшла на другий план, висунувши на перший своїх вірних помічників. Весело співають стру­мочки, на всі голоси прославляють прихід весни пернаті музиканти. Людина на картині відійшла на другий план, висунувши на перший своїх вірних помічників. Сонний весляр прямує додому.

Праворуч — високе розлоге дерево, під яким спочивають люди. Бо вірний друг — то найдорожчий скарб. Закінчити твір, відредагувати чорновий варіант тексту, переписати твір до зошитів.

Твір на тему: Твір-опис за картиною С. Васильківського “Козача левада” - Левітан — російський живописець-пейзажист. Пейзаж «Козача левада» — це щиросердне освідчення художника своїй батьківщині у синівській любові.

Для своєї картини С. Васильківський вибрав найбільш типовий для України краєвид. Безкраї простори нив, луки, вкриті густою травою, ліси та переліски, насичені яскравими барвами. У центрі картини — воли, які пасуться на зеленому лузі біля озерця. Праворуч — високе розлоге дерево, під яким спочивають люди. Для них віл — показник достатку родини, своєрідний символ землеробства. Лю­дина на картині відійшла на другий план, висунувши на перший своїх вірних помічників. Адже ця лагідна, красива і сильна тварина супрово­джувала селянина від колиски до домовини. Пейзаж «Козача левада» — це щиросердне освідчення художника своїй батьківщині у синівській любові. ТВІР-РОЗПОВІДЬ НА ОСНОВІ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ ВИТИНАНКИ На новорічні свята ми всією родиною поїхали у гості до тітки. Як же красиво було у неї в кімнаті. На вікнах, на стінах, полицях, сволоці — скрізь були наклеєні витинанки. Вони створювали радісний, передсвят­ковий настрій, дарували насолоду. Мені дуже захотілося навчитися робити ці незвичні прикраси. Я дізна­лася, що для витинанок беруть тонкий папір і фарбують його в червоний, рожевий, синій, зелений кольори. Папір складають учетверо і витинають так, щоб не було суцільних розрізів, щоб усі елементи були єдиними. КЛАС З того часу я полюбила ці чудернацькі витвори. До кожного свята я при­крашаю свою кімнату різнокольоровими витинанками, дарую їх друзям та знайомим. БОРОВИЧОК Восени ми з дідусем полюбляємо ходити збирати в лісі гриби. При­ємно йти осіннім лісом, де під ногами багато опалого листя, в якому хо­ваються гриби. Гриби треба вміти збирати, а також знати, які гриби їстівні, а які ні. Я знаю багато їстівних грибів: опеньки, лисички, маслюки, боровики та інші. Найбільша радість для грибника, коли він у лісі знайде галявину, на якій ростуть боровики. Одного разу поталанило і мені. Випадково непо­далік від великого дуба я помітив товстенького боровичка, який хоч і був маленький, але впевнено і твердо ріс серед опалого листя на галявині. Я став уважно оглядати галявину, і знову побачив боровика. Великий гриб ніби староста стояв посеред галявини й оглядав інші гриби. Шапка на ньому завбільшки з полумисок, а ніжка завтовшки з мою руку. Через декілька хвилин мій кошик був наповнений, і я радісно пішов до дідуся. ПОЖЕЖА У нашому багатоповерховому будинку живе хлопчик Михайлик. На день народження йому подарували кошеня. Руденьке, а на сонці його шерсть переливалася і палахкотіла жовтогарячим вогнем. Наступного ранку хлопчик не знайшов свого вихованця у кімнатах. » — кричав він, але кошеняти не було. Михайлик вибіг на балкон і побачив, що Пожежа переліз на сусідський балкон. » — щосили закричав Михайлик. На його крик із квартир почали вибігати перелякані люди. Вони не могли зрозуміти, що сталося і де горить. А Михайлик намагався дістати своє кошеня, спробував навіть пере­лізти на сусідній балкон. Побачивши це, мешканці будинку визвали по­жежну машину. Побачивши пожежників, Михайлик закричав: «Велике спасибі, що ви прийшли допомогти врятувати мого друга». Не буду описувати, що було далі. Не знав хлопчик, що його батьки заплатять за приїзд пожежної машини. Адже в цей час, може, комусь і справді потрібна була допомога. Та у Михайлика тепер інші проблеми. НЕСПОДІВАНА ЗУСТРІЧ На день народження мені батьки подарували собаку. УКРАЇНСЬКА МОВА Теплого літнього вечора ми з Дружком, так звали мою собаку, йшли стежкою у міському парку. На майданчику для тварин вже не було ніко­го. Дружок весело бігав біля мене, а потім раптом насторожився — і побіг у протилежний бік, де почав весело гавкати. Цікавість змусила і мене підійти туди, де весело крутив хвостиком Дружок. Коли я підійшов і на­магався роздивитись, що ж побачив під кущем мій собака, то відчув, що щось дряпає мені ногу. Я опустив очі до ніг і побачив, як по штанині дер­лося злякане маленьке кошеня. Воно втекло від собаки і просило захисту у мене. Я взяв кошеня на руки, приголубив і заспокоїв його. Додому ми повернулися втрьох. ТВІР-РОЗДУМ ЗРОЗУМІЙТЕ МЕНЕ Ось уже другий рік поспіль я займаюся у міському танцювальному клубі «Юність». Не всі мої близькі задоволені цим. Мама говорить, що у мене залишається мало часу для навчання і домашніх справ, а подруж­ка дорікає, що майже не приділяю їй уваги. Чому вони не хотять зрозу­міти мене? Адже мені подобаються танці, це цікаво і корисно. Я розвиваю свої фізичні можливості: координацію рухів, витривалість. До того ж на­вчилася сприймати і розуміти музику. Думаю, мені потрібно тільки трішки маминої підтримки. А подрузі я запропоную ходити до клубу разом. КИМ Я ХОТІЛА Б СТАТИ І ЧОМУ? Я вирішила стати учителькою. Дехто може запитати чому? Скажу відверто: мені здається, що це дуже гарна професія, а ще тому, що я дуже люблю свою учительку. Учителька завжди в оточенні дітей, її діти люб­лять, вона для них як рідна мати. Вона разом з нами і радіє, і пережи­ває. Мені здається, що учителем може бути тільки добра людина, яка любить дітей і свою працю. Я теж мрію про те, що буду в майбутньому любити свою професію. Але я знаю, що для того щоб стати учителем, треба гарно вчитися, багато знати. Тому я стараюся добре вчитися. Отже, після закінчення школи я мрію стати учителем. Буду допома­гати дітям здобувати знання. ЯКУ ЛЮДИНУ МОЖНА ВВАЖАТИ ЩАСЛИВОЮ? Матеріальний достаток може зробити побут зручним та приємним. Але ніякі зручності не замінять людині справжнього щастя. Бо щастя — це не гроші, не коштовності, не дорога апаратура чи заморський авто­мобіль. КЛАС Щасливою я б назвала людину, у якої є справжні і вірні друзі. Бо вірний друг — то найдорожчий скарб. А ще у народі кажуть: все купиш, лише тата і маму не купиш. Отже, людина, у якої є батьки, які в усьому підтримують її, допомагають,— щаслива. І без повного розкриття своїх здібностей, без улюбленої праці нема щастя. Отже, щаслива людина та, яку люблять і сама вона любить ближніх, яка уміє і хоче працювати. ЗАМІТКА В ГАЗЕТУ ПОЇЗДКА ДО КИЄВА За результатами 2002—2003 навчального року я і ще десять учнів нашої школи були премійовані поїздкою до столиці України — Києва. За цей час ми відвідали Києво-Печерську Лавру, музей Тараса Шев­ченка, гуляли Хрещатиком та Андріївським узвозом. Дехто з нас уперше милувався Дніпром-Славутою. Київ привітав нас усміхненими обличчя­ми мешканців, грандіозними будівлями і затишними зеленими вуличка­ми. За два дні екскурсій і прогулянок ми встигли полюбити нашу столи­цю. Сподіваємося, що це тільки початок знайомства з Києвом. Дякуємо нашій міській раді за прекрасний дарунок! Харкова відбувся IV облас­ний фестиваль учнівської творчості «Золоте яєчко». Тематика фести­валю — «Козацькому роду нема переводу». Організатор фестивалю — Світлана Костянтинівна Стефанюк, людина творча, кандидат педагогіч­них наук, викладач харківських вузів, запросила до участі в роботі фес­тивалю учнівську молодь області. Фестиваль працював за такими секціями: «Козацькі спортивні заба­ви», «Козацькі пісні», «Літературно-музична композиція на козацькі мо­тиви», «Діти — поети», «Діти — дослідники спадщини козацьких звичаїв». Багато цікавого привезли учасники фестивалю на суд журі. Діти обміню­вались досвідом, слухали поезію, пісні. Фестиваль перетворився на вели­ке мистецьке свято учнів Харківщини. «До зустрічі на V фестивалі «Золоте яєчко! » — лунало на прощання. КЛАС За вимогою чинної програми шестикласники повинні навчитися вико­нувати такі види творчих робіт: — твір-опис природи на основі особистих вражень і за картиною ; — твір-опис приміщення на основі особистих вражень і за картиною ; — твір-роздум про вчинки людей на основі спостережень і вражень; — твір-оповідання на основі побаченого і за картиною; — замітка в газету з елементами роздуму про вчинки людей. Опис природи пейзаж — вид опису, який характеризує основні риси, ознаки природи будь-якої місцевості. Він поділяється на такі частини: 1 загальне враження, 2 опис основних елементів зображувана місцевість, пора року, по­года, рослини, люди і тварини ; 3 висновок-завершення. З описами природи ми найчастіше зустрічаємось у художніх творах. Але скласти твір-опис самому значно важче, ніж милуватись письмен­ницьким шедевром. Адже описати пейзаж неможливо, не маючи власних вражень від побаченого, тому необхідно захопитись побаченим, зачару­ватись природою. Створюючи опис за картиною, зверніть увагу не лише на її тематичне навантаження, а й на техніку виконання. Дайте відповіді на питання: Що зображено на передньому плані, що — позаду? Яке враження справляє картина, яким настроєм пройнята? У висновку висловіть особисті враження про розглянуту картину. У своєму творі використовуйте відомі вам художні засоби виразності: епітети, порівняння, уособлення. Мета ділового та наукового опису — подати точну конкретну інфор­ мацію про приміщення та його елементи, без емоційної оцінки. У художньому описі автор має передати своє ставлення до зображу­ваного. Твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень є одним із найскладніших видів творів за способами викладу матеріалу. Речення перебувають КЛАС у причиново-наслідкових відношеннях у кожному наступному реченні подається обґрунтування, пояснення думки, висловленої в попередньо­му реченні. Написання твору-роздуму розвиває логічне мислення, вчить обсто­ювати власну точку зору і спростовувати хибні думки. Робота над розду­мом про вчинки людей передбачає осмислення правил людського співіснування, моральних принципів життя суспільства. Для того щоб скласти твір-роздум на основі власних спостережень і вражень, слід назвати дійових осіб і дати перелік їхніх вчинків, проана­лізувати ці вчинки і зробити висновок про власне ставлення до них. Твір-оповідання на основі побаченого— це невеликий за обсягом твір розповідного характеру про одну подію з життя персонажа. Слід відрізняти оповідання від розповіді, бо воно є одним із різно­видів розповіді. На відміну від розповіді, в оповіданні чітко висловлюється ставлен­ня автора до зображуваних подій. Пишуться оповідання в художньому стилі, часто в них використовується діалог. Особливостями оповідання є розповідний спосіб викладу думок, нетривалий час дії, невелика кількість дійових осіб, стислість викладу матеріалу. Замітка в газету— це невеликий текст публіцистичного стилю, повідом­лення в газеті стінгазеті , журналі, яка характеризується гостротою про­блеми, стислістю, влучністю і нерідко містить звертання до читача. Замітка висвітлює важливий, цікавий для читача факт. Роботу над заміт­кою краще розпочати з аналізу заміток, дібраних із періодичної преси. В осно­ву учнівської замітки береться важливий факт із життя шкільного колективу. Завдання замітки з елементами роздуму — привернути увагу читачів до певної проблеми, висловити авторське ставлення, а також переконати читачів у правильності чи хибності якоїсь позиції. Важливий етап роботи — складання заголовка, який буде привертати увагу читача лаконізмом та сконденсованістю основної думки матеріалу. Замітку звичайно пишуть на окремому аркуші паперу, залишаючи поля для редакторських поміток. У кінці текст підписують і ставлять дату. ТВІР-ОПИС ПРИРОДИ РАНОК СОНЦЯ За чарівною хмаринкою сховалася ніч, і на землю спустився роже­вий ранок. Ось-ось має зійти сонце. Його промінчики уже спалахують на обрії. Чекають ранку всі: рослини, тварини, люди. Тільки чому ж його ще немає? Може, ще спить солодким сном? А може, посварилось із землею і не хоче більше світити? УКРАЇНСЬКА МОВА І все-таки схід поступово рожевіє. Нарешті, ніби з-під ковдри, зійшло над горизонтом сонце, величне, красиве. Хутенько освітило променем води, ліс, навколишні поля, будинки лю­дей. Заіскрилась зеленим килимом земля в його сяйві. Коли промінчик сонця долинув і до мого обличчя, я прокинувся, весело йому посміхнув­ся, відкрив очі і радо зустрів новий день. УЛЮБЛЕНА ПОРА РОКУ Найбільше я люблю весну. Це, по-моєму, найпрекрасніша пора року. Весною все на землі пробуджується до нового життя. На деревах і кущах розпускаються листочки. Весною повертаються до нас перелітні птахи: шпаки, граки, лелеки. Вони починають вити гнізда, готувати житло для майбутніх пташенят. Я люблю спостерігати за весняною природою. Бачити, як усе навко­ло оновлюється, прикрашається після зимового сну. Весело співають стру­мочки, на всі голоси прославляють прихід весни пернаті музиканти. По­вітря наповнюється духмяним запахом рослин. Весна — це оновлення у природі. Саме за це я її люблю. СВІТАНОК Я дуже люблю зустрічати перші спалахи пробудження нового дня. Задовго до сходу сонце сповіщає про свій прихід. Воно забарвлює своїми променями нічний небосхил, гасить зорі. Я люблю зустрічати сонце, гру і трепіт ранкових спалахів його про­менів. Потім вона стає оранжевою, рожевою, а далі сонцем наповнювалося все навколо. І ніби вперше бачиш зелений листочок, дерево, яке росте аж до мого вікна, і легкий туман над рідним містом, що пробуджується до нового дня. І ось світанок змінюється новим днем, наповнюється турботами жит­тя людей, і я чую ніжне: «Доброго ранку, сину! » ЗОЛОТАВА ОСІНЬ Ось і минуло тепле літо. Непомітно підкралась вона до наших садів, полів, гаїв, лісів. Ще в кінці серпня дерева почали вкриватись жовтим листям, а зараз воно вже блищало на сонці, ніби золото. Дерева сто­яли у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадало додолу. Земля була вкрита кольоровим листям, наче йдеш по прекрасному килимі. Я люблю слухати шерехи опалого листя, дивитися на чарівні розписи осені на листях клена. Промайнуло коротке бабине літо, починало повівати холодом, змов­кли пернаті музиканти. Ось і прийшов час прощатися із золотою осінню.